MIHICTEPCTBО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАІНИ

№ 1/9-630 від 05 грудня 2014 року

Органам управління освітою

Керівникам інститутів післядипломної
педагогічної освіти

Керівникам методичних кабінетів (центрів)

Керівникам навчальних закладів

Педагогічним працівникам

Про неухильне дотримання
принципів гарантування свободи
педагогічної діяльності вчителя

Одним з пріоритетів освітньої політики є дебюрократизація діяльності педагогічних працівників, упровадження органами управління освітою сучасних принципів державно-громадської моделі управління. В умовах, коли Міністерство освіти і науки суттєво скоротило переліки звітності, що подаються з регіонів, обмежило кількість загальнонаціональних заходів, й продовжує лінію на дебюрократизацію, продовжують надходити звернення від вчителів загальноосвітніх навчальних закладів щодо неправомірних вимог з боку керівників навчальних закладів, органів управління освітою, методичних кабінетів (центрів) та інших організацій щодо ведення документації вчителем та примусу до виконання невластивих вчителю функцій.

Обов'язки вчителя регламентуються багатьма актами - законами, статутом закладу, правилами внутрішнього трудового розпорядку, посадовими обов'язками тощо. Додаткові обов'язки покладають на педагога класне керівництво, предметна та позакласна діяльність, участь у громадській роботі.

При цьому на перешкоді творчій діяльності педагогічного працівника, його зосередженості на виконанні головного функціонального обов'язку і покликання - надання якісних освітніх послуг стоїть переобтяження його введенням усілякої, у багатьох випадках не передбаченої жодним нормативно-правовим актом, письмової звітності, планування та іншої документації. Відтак це поглинає значну кількість сил і часу вчителя, перетворюючи його роботу на механічну рутинну проектно-звітну діяльність, що надмірно контролюється й перевіряється керівниками різних рівнів та інстанцій.

Особливо обтяжливих форм така паперотворчість та позаплановий неправомірний контроль набувають наприкінці семестру та навчального року.

На підставі викладеного вище, у розвиток положень наказу Міністерства освіти і науки України від 27.05.2014 № 648 "Щодо припинення практики створення та вимагання від дошкільних, загальноосвітніх, професійно-технічних та позашкільних навчальних закладів документації та звітності, не передбаченої законодавством України", листа Міністерства освіти і науки України від 11.11.2014 № 1/9-586 "Щодо здійснення вчителем науково-дослідницької діяльності та пошукової роботи" наполягаємо на неухильному дотриманні принципів педагогічної свободи вчителя.

1. Календарне та поурочне планування здійснюється вчителем у довільній формі, у тому числі з використанням друкованих чи електронних джерел тощо. Формат, обсяг, структура, зміст та оформлення календарних планів та поурочних планів-конспектів е індивідуальною справою вчителя. Встановлення універсальних у межах навчального закладу, міста, району чи області стандартів таких документів е неприпустимим. Строки їхнього зберігання вчителем також законодавчо не встановлені, а відтак вчитель самостійно приймає про це рішення.

2. Створення, наповнення та зберігання різноманітних порт-фоліо, папок, альбомів тощо з напрацюваннями вчителя на паперових носіях, в тому числі при підготовці його до чергової чи позачергової атестації, участі в конкурсах тощо не належить до передбачених законодавством видів роботи й не може вимагатися від вчителя керівниками навчального закладу, представниками методичних служб чи органів управління освітою.

3. Законодавчі та підзаконні акти у сфері освіти надають вчителеві право, а побудова навчальних програм з предметів передбачає можливість перенесення вчителем уроків, збільшення кількості годин на вивчення окремих тем. Відтак, контроль щодо так званого "відхилення" вчителя від календарного планування чи від матеріалів підручника е неправомірним і неприпустимим.

4. Вибір форм та методів викладання є винятково прерогативою вчителя й не можуть регламентуватися ні адміністрацією навчального закладу, ні органами управління освітою. Вимоги окремих керівників щодо зведення діяльності педагога до застосування ним лише традиційної класно-урочної форми проведення занять чи застосування тих чи інших методик е неправомірними й вчитель не зобов'язаний їх виконувати.

Дотримання цих та інших приписів та принципів сприятиме професійній самореалізації педагогів і, як наслідок, - підвищенню якості освіти.

Заступник Міністра       Павло Полянський

 

Порядок введення 5-ти або 6-денного робочого тижня у ЗНЗ: консультують фахівці

Згідно із статтею 16 Закону України «Про загальну середню освіту», навчальний рік у загальноосвітніх навчальних закладах незалежно від підпорядкування, типів і форм власності розпочинається у День знань – 1 вересня і закінчується не пізніше 1 липня наступного року. 

Структура навчального року (за чвертями, півріччями, семестрами) та тривалість навчального тижня встановлюються загальноосвітнім навчальним закладом у межах часу, передбаченого робочим навчальним планом, за погодженням з відповідним органом управління освітою. 

Режим роботи загальноосвітнього навчального закладу визначається ним на основі нормативно-правових актів та за погодженням з територіальними установами державної санітарно-епідеміологічної служби. 

Згідно з пунктом 9.3. Державних санітарних правил і норм влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу (ДСанПіН 5.5.2.008-01), введення 5-ти або 6-денного робочого тижня для учнів усіх типів загальноосвітніх навчальних закладів здійснюється при додержанні відповідного гранично допустимого навантаження та за умови роботи закладу не більше ніж у дві зміни.

Допустима сумарна кількість годин (уроків) тижневого навантаження учнів наведена в таблиці 3 пункту 9.2. ДСанПіН 5.5.2.008-01:

Класи – 5-денний (6-денний) навчальний тиждень: 1 – 20 (22,5); 2 – 22 (23); 3 – 23 (24); 4 – 23 (24); 5 – 28 (30); 6 – 31 (32); 7- 32 (34); 8 – 33 (35); 9 – 33 (36); 10-12 – 33 (36).

Тривалість уроків у загальноосвітніх навчальних закладах становить: у перших класах – 35 хвилин, у других – четвертих класах – 40 хвилин, у п'ятих – одинадцятих класах – 45 хвилин. 

Зміна тривалості уроків допускається за погодженням з відповідними органами управління освітою та органами державної санітарно-епідеміологічної служби.

У зв’язку з напруженою ситуацією, що склалася в енергетичній галузі, Міністерство освіти і науки України в листі від 12.08.2014 рекомендує загальноосвітнім навчальним закладам при розробленні структури 2014/2015 навчального року скористатися можливостями визначення тривалості начального тижня навчальним закладом у відповідності до статті 16 Закону України «Про загальну середню освіту».

При цьому, Міністерство в листі звертає увагу, що у випадку збільшення зимових канікул слід врахувати потребу в змістовному дозвіллі учнів в цей час, а відповідно і залучення педагогічних працівників навчальних закладів до цієї роботи.

 

Про зміни до Державного бюджету України на 2014 рік

2 серпня 2014 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України від 31.07.14 № 1622-VII «Про Державний бюджет України на 2014 рік».
    Закон був підготовлений Урядом за результатами домовленостей, досягнутих з МВФ, та відповідно до проекту Меморандуму про економічну та фінансову політику між Україною та Міжнародним валютним фондом для отримання наступного траншу від МВФ.

Законом № 1622-VII передбачається збільшення на 4 889 815,4 тис. гривень доходної та на 4 825 115,4 тис. гривень видаткової частини Державного бюджету України на 2014 рік, а також збільшення на 142 953 335,1 тисяч гривень граничного обсягу державного боргу. 

Розміри прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати не змінилися та залишаються на рівні грудня 2013 року: розмір мінімальної заробітної плати – 1218 грн; розмір прожиткового мінімуму: на одну особу 1 176 грн; дітей віком до 6 років – 1 032 грн дітей віком від 6 до 18 років – 1 286 грн; працездатних осіб – 1 218 грн; осіб, які втратили працездатність – 949 грн.

Прикінцевими положення Закону № 1622-VII керівникам центральних органів виконавчої влади надано право: 

– здійснювати заходи щодо оптимізації штатної чисельності працівників, надання працівникам відпусток без збереження заробітної плати, встановлення для працівників режиму роботи на умовах неповного робочого часу, зменшення або скасування стимулюючих виплат, підвищень посадових окладів, зменшення надбавок і доплат, які встановлені у граничних розмірах;

– без згоди та попередження працівників встановлювати для них режим роботи на умовах неповного робочого часу та надавати відпустки без збереження заробітної плати на визначений цими керівниками термін, а положення Закону України "Про відпустки" та Кодексу законів про працю України, які забезпечували захист прав працівників у таких ситуаціях, не застосовувати.

Завдяки спільним діям профспілок в прийнятій редакції Закону № 1622-VII виключено такі антисоціальні норми (що закладалися до проекту закону), як:

– зупинення застосування положення статті 26 Закону України «Про відпустки» та статей 32, 56, та 84 Кодексу законів про працю України (в частині обмеження терміну відпустки без збереження заробітної плати, необхідності повідомлення не пізніше ніж за два місяці та погодження з працівником встановлення режиму роботи на умовах неповного робочого часу) в бюджетних установах та організаціях;

– здійснення керівниками бюджетних установ і організацій заходів щодо оптимізації штатної чисельності працівників, надання працівникам відпусток без збереження заробітної плати, встановлення для працівників режиму роботи на умовах неповного робочого часу, зменшення або скасування стимулюючих виплат, підвищень посадових окладів, зменшення надбавок і доплат, які встановлені у граничних розмірах;

– надання права керівникам бюджетних установ без згоди та попередження працівників встановлювати для них режим роботи на умовах неповного робочого часу та надавати відпустки без збереження заробітної плати на визначений цими керівниками термін.